Category Archives: Соціально-психологічна служба
“Як покращити успішність дитини”📋Рекомендації для батьків.
Успішність вашої дитини падає з року в рік або вона отримує лише середні оцінки, хоча, на вашу думку, могла би претендувати на вищий бал?
Знаючи її здібності, ви впевнені, що вона може бути більш успішною у школі. І це не дає вам спокою, адже ви розумієте, як важливо добре вчитися зараз, щоби потім вступити в університет або просто гідно закінчити школу.
Ви переживаєте, сваритесь і дорікаєте їй за лінь, відсутність мотивації й безвідповідальність. Ви просто не розумієте, чому дитині настільки нецікаво вчитись, і придумуєте різні способи додаткової мотивації. Але найчастіше ситуація не покращується, а стає лише гірше.
Правда полягає в тому, що більшість дітей насправді мотивовані, хоч і не тим, чим, на наш погляд, повинні. Спробуйте подивитись на це з іншого боку: коли справа доходить до чогось захоплюючого, такого як відеоігри, музика, соціальні мережі чи вибір крутих джинсів, дитина демонструє високу мотивацію й повну відсутність будь-якої ліні. Тут є один нюанс: якщо ви тиснете на дитину, щоб її мотивувати, ситуація зазвичай тільки погіршується.
Зрозумійте: діти повинні самі усвідомити цінність праці. Подумайте про це з точки зору власного життєвого досвіду. Ви чудово знаєте, що харчуватися треба правильно, але не завжди дотримуєтеся здорового харчування! Ваша дитина повинна сама усвідомити важливість академічних успіхів. Звісно, є й об’єктивні чинники, які можуть перешкодити отриманню хороших оцінок (наприклад, розумові або фізичні недуги, нездатність до навчання чи поведінкові розлади, сімейні проблеми та зловживання деякими шкідливими речовинами). Їх теж треба враховувати.
Є люди, в яких зосередились усі компоненти успіху – мотивація, відповідні навички, уміння досягати результату й отримувати максимальну користь. Але для більшості з нас шлях до мотивації й успіху значно звивистіше і тернистіше. Якщо подумати, не кожна дитина звертається по допомогу до вчителів, вчасно робить домашні завдання, щовечора повторює пройдений матеріал і відкладає вбік усе, що її відволікає від навчання. Тому що так діють діти, в яких більш розвинена передня частина мозку і яким, відповідно, притаманні так звані хороші виконавчі функції, саме вони відіграють значну роль у шкільних
осягненнях.
Виконавчі функції головного мозку допомагають регулювати емоції, сприяють концентрації уваги, наполегливості та гнучкості. У багатьох дітей ці функції розвиваються пізніше – лише в підлітковому віці. І, звісно, батькам дуже важко бачити, як їхня дитина протягом довгого часу відстає в успішності. У це важко повірити, але такі діти не ледачі, не безвідповідальні й не відчувають відсутності мотивації. Якщо ви не згодні або не вірите в це, то, ясна річ, будете дратуватися, засмучуватись і гніватись у відповідь на гадану лінь дитини, що, у свою чергу, сприятиме її опору й боротьбі з вами.
Далі пропонуються поради, які допоможуть вам уникнути подібного негативу.
Інформація із групи “На допомогу шкільному психологу”
“Ти як”
Протягом січня місяця соціально-психологічною службою було проведено заняття на тему ментального здоров’я до програми “Ти як?”. 1-тиждень 15-19 січня “Як зрозуміти що ви емоційно виснажені” старша школа
2- тиждень 22-26 “Як перетворити темряву на гру”- початкова школа
“Аби зняти напругу в тілі…”, – старша школа
3- тиждень 29.01-02.02 “Коли емоції через край, пограйте з дитиною в оркестр і диригента”- початкова школа.
“Гостра реакція на стрес” – старша школа
Дитина просто не вихована чи має синдром гіперактивності: як визначити і контролювати
Раніше казали, що дитина не вихована. Але це хибне, навіть токсичне твердження.
Тепер це називають гіперактивністю.
Насправді, синдром дефіциту уважності і гіперактивності не має нічого спільного з “вихованням”, є особливістю роботи мозку, піддається медикаментозному і поведінковому лікуванню та притаманний як дітям, так і дорослим.
Синдром дефіциту уважності та гіперактивності (СДУГ) — це порушення розвитку нервової системи.
Його описують як “постійну модель поведінки з неуважністю та/чи гіперактивністю чи імпульсивністю, що заважає роботі чи розвитку”.
Він зачіпає від 8 до 12% дітей в усьому світі.
СДУГ триває у приблизно 65% дорослих, в повній або в частковій формі.
Синдром має різноманітні прояви, і єдиної причини, що його викликає, не існує.
Наразі відзначають, що куріння матері при вагітності, контакт із токсичними речовинами, мала вага при народженні, травми мозку та особливо генетична схильність — можуть бути причинами появи синдрому.
Синдром може мати різні прояви:
• Неуважність, розсіяність, нездатність зосередитися.
• Постійна рухливість, куйовдження волосся, чухання потилиці, в дітей — спроби залізти куди не можна та пересування кімнатою.
Дітям із СДУГ може бути важко в школі, але не тому, що вони “дурніші за інших”, а через складнощі з увагою і потребу в підтримці з боку вчителів. СДУГ — це синдром, тобто він має спектр різних проявів, і не минає, як інфекційна хвороба.
• Діагноз може ставити тільки лікар психіатр.
Щоб оптимізувати умови роботи і навчання потрібно, наприклад, усунути чинники, що відволікають, налаштувати світло і звуки, створити чіткий розклад, писати списки справ, домовитися про підтримку з боку вчителів.
- Педагоги мають збудувати особливі стосунки з учнем. Наприклад, дозволяти йому більше рухатися, чи давати завдання, що потребують руху, як-от вимити дошку.
• Медикаментозне лікування СДУГ у дітей до 5 років потрібне в разі сильного порушення поведінки, а для старших осіб – якщо оптимізація способу життя та навчання все ще залишила складнощі бодай в одній із галузей життя.
Дітям старшого віку і дорослим рекомендують також когнітивно-поведінкову терапію для покращення соціальних навичок, вирішення задач, вміння слухати, виражати та розуміти свої почуття.Це дуже важливий елемент підтримки людей зі СДУГ.
• Протокол закликає лікарів наголошувати на важливості збалансованого раціону, але при цьому не радить виключити з раціону барвники чи цукор.
Про СДУГ також є міф, буцім-то “цукор викликає гіперактивність”.
Цей міф походить від єдиного дослідження, проведеного в 1970-ті. Всі подальші роботи не знайшли підтвердження, що солодощі викликають в дітей гіперактивність.
Справді, діти у віці 2 роки значно активніші за дітей в 10 років, і глюкоза, що швидко надходить в кров і солодких напоїв чи десертів стрімко дає дітям сили поводитися так, як їм того хочеться.
Або ж ситуація, коли дитина їсть солодке: день народження, похід до кав’ярні після прогулянки, винагорода, яка стимулює дитину до активності.
Але СДУГ – це стан, який триває постійно, а не накочується хвилею після морозива.
З іншого боку, сам елемент заборони солодощів в разі СДУГ може бути корисним, бо батьки встановлюють межі і пояснюють це дитині, що добре для поведінки та відносин.
Батьків закликають вести щоденник їжі та поведінки.
Можливо, вдасться знайти продукти, що погіршують стан, і обговорити це із лікарем та скорегувати раціон.
При цьому не треба дотримуватися обмеженого раціону, коли людина їсть кілька продуктів. Застосування омега-3 жирних кислот в добавках протокол не радить.
Синдром дефіциту уважності – це особливість людини, в якій ані вона, ані її батьки не завинили.
Цей стан можна покращити та навчитися із ним жити завдяки когнітивно-поведінковій і медикаментозній терапії, дотриманню певних правил і підтримки з боку близьких та вчителів чи колег.
https://www.facebook.com/100024563004109/videos/4088317904735341/
Підтримки ментального здоров’я за програмою “Ти як?”
Підтримки ментального здоров’я за програмою “Ти як?”
У складний момент, особливо якщо нас немає поруч, дитину може підтримати Символ сили. Це може бути будь-яка річ: сувенір, мушля, фотографія чи іграшка. Створіть такий символ разом — нехай вона звертається до нього, коли нервує, коли потрібно заспокоїтися та зосередитися 😌
Домовтеся з дитиною, що відтепер це її Символ сили, і що він завжди поруч, аби додавати впевненості в собі.
Як звернутися до Символа сили? Доволі просто: взяти до рук, роздивитися, стиснути, відчути вагу предмета, пригадати, що з ним пов’язує, сфокусуватися на своїх думках та почуттях. Проста техніка поверне відчуття спокою та контролю.
Попередьте дитину: навіть якщо Символ сили загубиться, його сила — всередині дитини ❤️🩹
У партнерстві з UNICEF Ukraine https://fb.watch/pLgeUV9U9Q/
Засідання команди супроводу дітей з ООП
16.01.2024 року в гімназії № 2 відбулося онлайн засідання команди супроводу дітей з ООП. На ньому асистенти вчителів інклюзивних класів проаналізували досягнення учнів за 1 семестр за сферами розвитку, а вчителі предметники провели моніторинг навчальних досягнень, відповідно до поставлених цілей. Вся команда переглянула ІПР дітей та внесла відповідні корективи. На засіданні були присутні і батьки дітей. Вони разом з педагогами були активними учасниками команди супроводу, коментували досягнення своїх дітей та надавали рекомендації для ефективної роботи з їхніми дітьми.
Як говорити з дітьми про людей з інвалідністю
Людей із наслідками важких травм та інвалідністю ми зустрічаємо ледь не щодня. Це складна тема для розмови з дитиною, і нам, можливо, хотілося б її уникнути, але говорити про це важливо. По-перше, щоби підготувати дитину до такої зустрічі (її може налякати те, чого вона не розуміє); по-друге, аби проявити повагу.
Дібрати правильні слова допоможе дитяча психологиня Світлана Ройз.
У партнерстві з UNICEF Ukraine
Засідання круглого столу з педагогами за результатами діагностики групи ризику
З метою психолого-педагогічного супроводу та визначення індивідуальних особливостей особистостей учнів, 05.01.2024 року відбулося засідання круглого столу з педагогами за результатами діагностики групи ризику. Протягом листопада-грудня психологом гімназії було проведено діагностику, спостереження та збір даних у класних керівників 5-9 класів. Марина Вадимівна проаналізувала отримані дані, і разом з педагогами сформували групу учнів, які потребують особливої уваги. Також на засіданні відбулося формування об’єктивних даних про дітей, які мають схильності до ризикованої поведінки. Психологом були надані рекомендації для врахування індивідуальних особливостей дітей під час освітнього процесу.
