«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те,що не вмирає!» (Леся Українка)

25 лютого народилася жінка, яку радянська система спробувала перетворити на “хворобливу поетесу”. Не вийшло. Бо Леся Українка — це не про страждання. Це про силу мислення. Про небезпечну свободу. Про інтелект, який не вкладається в рамки. Вона не писала про слабкість. Вона писала про вибір. Леся Українка — це інтелект, європейська культура, антиколоніальне мислення, жіноча сила без істерики, політична гострота, глибока філософія. Саме сьогодні у день 155-річчя з дня народження славної Лесі учні 9б класу під час інтегрованого уроку української мови та літератури (вчитель Герасимчук Н.Ю.) намагалися зрозуміти глибинну мудрість поезії мисткині під час узагальнення вивченого матеріалу про види складнопідрядних речень. Згадуючи життєві віхи знаменитої українки, майбутні випускники планували й свою життєву стежку в доросле завтра. Лесю варто читати сьогодні! “Я в серці маю те, що не вмирає” — це не пафос. Це внутрішній стрижень.

Залишити відповідь