ПЕРВОМАЙСЬКА ГІМНАЗІЯ № 2

Пасивна агресія — це спосіб вираження негативних почуттів, таких як гнів або роздратування, опосередковано, а не прямо. Пасивно-агресивну поведінку часто важко виявити, і вона може утруднювати стосунки в сім’ї та в суспільстві.

У якийсь момент всі ми стикаємося з пасивно-агресивною поведінкою. Її легко помітити за іншою людиною, але набагато важче зрозуміти, коли сам поводишся схожим чином. Перш за все, варто зазначити, що “бути пасивно-агресивним” не означає “бути поганим”. Це означає виявляти опосередковану, а не пряму агресію. У такому разі люди часто ігнорують прохання чи вимоги від родичів та інших людей, часто затягують із відповіддю, реагують на все занадто емоційно або вперто.
У випадках, коли пасивно-агресивна людина злиться, вона може пихато стверджувати, що все гаразд. Заперечуючи емоції та власні бажання, вона уникає подальшого спілкування та відмовляється обговорювати проблему.

То ж як позбутися пасивно – агресивної поведінки?

Якщо ви навчитеся справлятись із пасивно-агресивною поведінкою іншої людини, то з часом зможете помічати її прояви і за собою. Що робити, коли стикаєшся з пасивно-агресивним другом, колегою або романтичним партнером?

Перший крок – розпізнати ознаки такої поведінки. Другий крок – тримати емоції під контролем. Замість того, щоб у пориві праведного гніву почати перераховувати недоліки пасивно-агресивного співрозмовника, краще поговоріть про його емоції. Постарайтеся, щоб ваші слова не звучали осудливо. Ніби маєте справу з дитиною, яка засмучена тим, що доведеться виконувати домашні обов’язки. Що ви її скажете? “Здається, ти злишся на мене за те, що я попросив прибратись у кімнаті!” Швидше за все, людина все одно заперечуватиме свій гнів і не стане визнавати негативні почуття. У такому випадку краще перервати діалог і дати їй трохи часу для роздумів.

Інформація із групи “На допомогу шкільному психологу”